Оформлення заповіту.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Складання заповіту через представника не допускається.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач, без вказівки причин, може позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом.

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. Заповідач може охопити в заповіті не тільки права і обов'язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також права та обов'язки, які можуть йому належати в майбутньому. Заповідач на свій розсуд може скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Заповіт фізичних осіб з повною цивільною дієздатністю посвідчується нотаріусом.

У заповіті повинно бути вказано місце і час складання заповіту, дата і місце народження заповідача. Заповіт підписує заповідач особисто. При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, яке заповідається. Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.

У випадках, якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача, воно може бути підписаний іншою фізичною особою. Фізична особа, на користь якої заповідається майно, не вправі підписувати заповіт за заповідача.

Нотаріус при посвідченні заповіту зобов'язаний роз'яснити заповідачу зміст статті 1241 Цивільного кодексу України про право на обов'язкову частку у спадщині та зміст статті 1307 Цивільного кодексу України щодо нікчемності заповіту на майно, яке є предметом спадкового договору.

За бажанням заповідача, а також у випадках, якщо заповідач через фізичні вади не може прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися не менше ніж при двох свідках. Свідками повинні бути особи з повною цивільною дієздатністю.

Свідками не можуть бути: нотаріус; особи, на користь яких складено заповіт; члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.

Текст заповіту повинен містити відомості про свідків, а саме: прізвище, ім'я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують заповіт вголос та ставлять на ньому свої підписи.

До змісту заповіту пред'являється наступні вимоги:

 1. Заповіт повинен бути укладений так, щоб розпорядження заповідача  було зрозумілим, не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини.

 2. Нотаріус зобов'язаний перевірити, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать вимогам законодавства.

 3. Майно може бути заповідане тільки у власність. 

4. Заповідач може покласти на спадкоємця, до якого переходить, зокрема, житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, зобов'язання надати іншій особі право користування цим майном або певною його частиною.

5. Заповідач має право обумовити виникнення права на спадщину в особи, зазначеної в заповіті, наявністю певної умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (народження дитини, здобуття освіти тощо).

6. Незначним визнається умова, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.

7. В заповіт також може бути включено розпорядження немайнового характеру (наприклад, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання заповідача, бажання призначити опіку над неповнолітнім, виконання дій, спрямованих на здійснення певної суспільно корисної мети тощо).

Якщо у вас виникає питання, про те, як краще оформити перехід майнових прав, через заповіт, спадковий договір, договір довічного утримання, адвокат по спадкових справах, проаналізує вашу ситуацію і допоможе вибрати оптимальний варіант за термінами і за вартістю, для забезпечення волі спадкодавця і захисту прав спадкоємців.